четвер, 18 травня 2017 р.

З днем вишиванки

На полотно лягли малюнки:
І рожі, й квіти і листки. У хрестик шиті візерунки
Із кольорів сімох нитки.

Як дивишся на вишиванку –
В ній бачиш гори, поле, ліс,
І промінь сонця рано-вранці,
І гай розплетених доріг.

Високих полонин простори
І золоті хлібні лани,
І голубе хвилясте море,
А в ньому ген пливуть човни…

Я низько кланяюся жінці
За візерунки чарівні,
За те, що вигойдала в думці
Вітчизни молодість мені.

неділю, 9 квітня 2017 р.

Готуємось до Великодня



З давніх-давен українці відзначають найбільше християнське свято Великдень. Його велич описують в книгах, оспівують у музичних творах, зображають у всіх видах художнього мистецтва. Його шанують та святкують у всьому світі. Це й не дивно, оскільки всі знають, у цей день відбулася найголовніша історична подія - Воскресіння Христове.
Варто зазначити, що свято Великодня в Україні символізує загальне відродження та оновлення світу, а звичаї та обряди, які виконуються у цей день, збереглися від давніх часів й до сьогодні.

четвер, 23 лютого 2017 р.

Педагогічна взаємодія майстра виробничого навчання і класного керівника


  Майстер в/н не повинен працювати один, успіх навчально-виховної роботи залежить від спільних зусиль всього педагогічного колективу. Принципи трудової діяльності педагогічного колективу складаються з спільної методики навчання і виховання; єдиних вимог до учнів; взаємодопомозі і взаємопозичанні кращих зразків досвіду.
  Психологічний клімат колективу визначає ідеально-моральна направленість і задоволення працею, єдність і згуртованість педагогічних працівників, традиції і характер взаємовідновлень членів колективу.
  Майстри, викладачі і вихователі повинні дотримуватись єдиних принципів навчання і виховання. Особисті відношення майстрів, викладачів і вихователів повинні відповідати високим принципам моралі.
  Спільна робота майстрів та класних керівників з виховання учнів може здійснюватись ефективно лише за наявності між ними відносин взаємодії. Взаємодія майстра та класного керівника виникає і розвивається в процесі їх професійної педагогічної діяльності. Вона зумовлена їхнім соціальним статусом і соціальними ролями — об'єктивними, виробленими суспільством функціями, що повинні ними виконуватись у конкретній трудовій діяльності.
  Об'єднання зусиль майстра і класного керівника базується на координації і згуртованості їхніх дій, які виявляються: в узгодженості функціонально-рольових очікувань (уявлень про те, що саме і в якій послідовностіповинен виконувати кожен із двох керівниеів навчальної групи під час реалізації спільної виховної мети); формуванні єдиних педагогічних позицій і вимог до учнів, критеріїв виховної діяльності в навічальній групі; координації дій; рівноцінному розподілі відповідальності за успіхи і невдачі у виховній роботі тощо.
  Педагоги, які організовують виховну діяльність навчальної групи, мають діяти як колектив, як єдине ціле. Тут доречно пригадати слова Макаренка: “ Повинен бути колектив вихователів, і там, де вихователі не об'єднані в колектив і колектив немає єдиного плану роботи, єдиного тону, єдиного точного підходу до дитини, там не може бути ніякого виховного процесу...Колектив вихователів, об'єднаний спільною думкою, переконанням, допомогою один одному, вільний від зхаздрощів один до одного, вільний від індивідуальної і особистої погоні за любов'ю вихованців, - тільки такий колектив і може виховувати дітей”
 

Особливості виховної роботи в навчальній групі


  Визначаючи зміст і форми організації виховної діяльності у професійних закладах різного типу, потрібно враховувати пріоритетні напрями:
  • формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;
  • забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії рідного народу;
  • формування мовної культури, оволодіння українською мовою;
  • прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій всіх народів, що населяють Україну;
  • виховання духовної культури особистості; створення умов для вільного вибору нею своєї світоглядної позиції;
  • утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності;
  • формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря;
  • забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їх здоров'я;
  • виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;
  • формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;
  • забезпечення високої художньо-естетичної освіченості і вихованості осорбистості;
  • формування екологічної культури людини, гармонії її стосунків з природою;
  • розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації;
  • формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин.
 

четвер, 16 лютого 2017 р.

Що таке повага? Хто її заслуговує? Які її прояви?

Повага до батьків

Однією з найбільших доброчинностей завжди була, є і буде любов та повага до батьків. «Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!» ( Вихід 20:12). Це одна з десятьох Божих заповідей, яка стосується сім’ї, її внутрішнього єднання, тобто, пошани. Для висловлення спільності поколінь Бог стверджував: «Шануй», – оскільки сім’я є спільністю між чоловіком і жінкою, батьками і дітьми, цілими поколіннями. Шануй батька й матір, бо вони дали тобі життя, ввели в коло людського існування: роду, культури… Не можливе існування пошани до інших людей, якщо найперше вона не буде виявлена до своїх батьків.